Автор: Tatiana Nezhinskaya
12 Дек. 2019

Леді, що своїми вчинками змінили світ

Зі шкільних посібників нам добре відомі імена видатних вчених, але здебільшого це чоловічі імена. Традиційно вважається, що жінки не схильні до науки, активних дій та яскравих вчинків. Однак сьогодення показує нам, що представниці слабкої статі доволі сильно і гучно можуть заявляти про себе. І виявляється, що історія сповнена іменами неймовірних, розумних та активних жінок, які до певного часу просто залишалися в тіні. Тож потрібно негайно виправляти ситуацію і більше говорити та писати про жінок, чиї вчинки змінили життя, без перебільшення, кожного.

Леді, що подарувала нам Wi-Fі

Кажуть, гарні та водночас розумні жінки – це міф, але, дивлячись на світлини голлівудської діви Геді Ламар, починаєш сумніватися. Однієї акторської кар’єри Ламар було б достатньо для того, щоб залишитися в історії – на її рахунку більше 30 кінострічок. Але по-справжньому вражаючий вчинок Геді Ламар не пов’язаний з Голлівудом.

Свого часу Геді була дружиною відомого австрійського торговця зброєю. Але той тримав її у «золотій клітці» і розглядав красуню радше не як живу людину, а як свою власність, як статусний аксесуар, яким можна похвалитися у вищому суспільстві. Напередодні Другої світової війни Геді втекла від чоловіка до США, де успішно продовжила акторську кар’єру. Геді всією душею ненавиділа нацистів і, використавши знання, отримані від чоловіка, вирішила… розробити радіокеровану торпеду, керування якою неможливо буде перехопити чи заглушити. Зрештою Ламар запропонувала незвичайний спосіб передачі таємних даних – використовувати випадковий код. У 1942 році вона отримала патент на винахід під назвою «Секретна система зв’язку».

Але нагорода знайшла героя не одразу. Тільки у 1962 році на винахід звернули увагу і оцінили по-справжньому. Зброю було розроблено, а принцип, що вигадала Геді Ламар, був покладений в основу Wi-Fі. Тим же, хто засумував від такої несправедливості і від того, що революційний винахід довго був незатребуваний, я одразу скажу – не розчаровуйтесь. Геді Ламар дочекалася свого тріумфу і у 1997 році була офіційно нагороджена, але на церемонію не завітала – передала лише аудіоповідомлення. Жінки завжди залишаються жінками – діва кіноекрану просто не захотіла, щоб її бачили старенькою. Наостанок додам, що у 2014 році актриса-винахідниця була занесена до Національної зали слави винахідників США (англ. National Inventors Hall of Fame; скорочення NIHF). Цікавий факт: батько Геді, банкір Кіслер, був родом зі Львову.

Леді, що подарувала нам голос

Кейт Шеппард – це унікальна жінка, яка бунтувала проти звичних для ХІХ сторіччя речей. Їй не подобалися корсети, і вона намагалася вивільнити жінок з їх тісного полону. Шеппард було не до вподоби й те, що жінки не можуть подавати на розлучення, не мають права на контрацепцію, а опікунство над дітьми майже завжди залишається за батьком. Але найбільше невгамовну леді дратувало обмеження представниць прекрасної статі у правах. Тож всі свої сили Кейт Шеппард направила на здобуття виборчого права для жінок і очолила рух жінок-однодумців, яких називали суфражистками.

У 1892 році Шеппард зібрала майже 20 тисяч прихильників і намагалася змусити уряд Нової Зеландії прийняти новий виборчий закон, але зазнала поразки. Втім, вже наступного року Шеппард тріумфально повертається до парламенту з петицією вже в 30 тисяч підписів та ультимативною вимогою – дозволити жінкам голосувати. Зрештою, губернатор Нової Зеландії британець Девід Бойл VII, граф Глазго, був змушений піти на поступки. І ось, 19 вересня 1893 року Нова Зеландія стала першою країною світу, яка надала право жінкам голосувати на виборах.

Леді, що подарувала нам селфі

Якщо вже робити знімки, то такі, які здані змінити життя мільярдів людей. Розалінд Франклін займалася науковою діяльністю все своє життя; коло її наукових інтересів було дуже широким. Але в історію людства вона увійшла як автор «фотографії 51». Більше ста годин кропіткої роботи – і у 1952 році Франклін отримала рентгенограму, що доводила двоспіральність ДНК. «Фотографія 51» стала першим чітким зображенням ДНК в історії. Нобелівський комітет відзначив премією тільки колег Розалінд Франклін, мотивуючи це тим, що, за умовами, тільки три науковці можуть отримати нагороду за один винахід. За іншою версією, це стало наслідком сексистської змови – у 1950 рр. навіть у США до жінок-науковців ставилися негативно. Проте вся наукова спільнота визнає, що без Франклін візуалізувати подвійну спіраль ДНК було б неможливо.

Рекомендуем почитать

Макс Яковер: «Будущее – во взаимодействии бизнеса, искусства и технологий»

Топ 3 фразы, которые помогают стать выдающимся руководителем для своих сотрудников

Очки Google Glass Enterprise Edition 2 появятся в открытой продаже