Автор: EASE
23 Лют. 2022

Індекс Монатика та гроші за запізнення: українські топ-менеджери поділилися факапами на IT FuckUp Nights by EASE

Не помиляється той, хто нічого не робить. Адже всі промахи та невдачі лише цінний життєвий досвід. Але якщо ви не хочете робити власні помилки, завжди можна повчитися на чужих. IT FuckUp Night від "Європейської асоціації програмної інженерії" EASE — найкращий спосіб послухати історії від CEO найбільших українських компаній.

17 лютого пройшла факап-вечірка, на якій топ-менеджери Portmone, Tech/Uklon та ЛУН розповіли про свої бізнес-провали.

Владислав Савченко, президент EASE, вважає, що з будь-якої негативної історії слід отримувати плюси, щоб більше не припускатися помилок і обов'язково поділитися історією провалу з іншими.

— Ні для кого не є секретом, що 80% того, що роблять підприємці, не виходить і воно вилітає в трубу. Звичайно, щоб спокійно розповідати про свої провали, необхідно змиритися з ними. IT FuckUp Night як сеанс психотерапії: ми проговорюємо наші факапи, щоб відпустити їх.

·

Віталій Дятленко, Co-Founder та CTO IT-компанії Tech/Uklon розповів про індекс Монатика, взломі рефералки третьокурсником та втрату “хмари” через сантехніків.
·

На фото: Віталій Дятленко, Co-Founder та CTO IT-компанії Tech/Uklon

·

Сьогодні Tech/Uklon – це понад 500 спеціалістів, майже 200 осіб у ІТ-департаменті, 27 міст в Україні та офіс у Молдові. Але так було далеко не завжди. Навіть найбільший бізнес колись починав з малого й був сповнений різноманітних факапів.

– 2016 рік розквіт конкуренції між службами таксі. До цього ми спокійно робили додаток. Тут в Україну прийшли Яндекс, Uber, Bolt та інші. Саме в цей час, завдяки закордонним дослідженням, ми розуміємо, що необхідно впроваджувати реферальну програму. У нас не було великого штату чи крос-функціональних продуктових команд. Ми запустили промокоди та рефералку. За два тижні все зробили самостійно, але слабке пропрацювання рішення на початкових етапах відразу дало свої плоди. Якось увечері моя дружина каже мені: Я почула від хлопців, що в Uklon можна їздити безкоштовно. Я дуже здивувався, – поділився Дятленко.

Спочатку здавалося, що все гаразд. Проте завдяки нескладному розслідуванню Віталій Дятленко знайшов студента, який організував хитру схему залучення самого себе в додаток із наступною перепродажою промокодів. Через цю схему сервіс Uklon втрачав 10 тисяч гривень на день. Такий факап дав команді цінний урок – перевіряти всю роботу до запуску.

Але це не єдиний факап, пов'язаний із втратою грошей, який стався в команді.

— У вас буває, що швидко запускаєш якийсь проєкт, а потім уже його допрацьовуєш? У нас такі процеси мають назву "автовіталізація", бо їх робить Віталій. Ми використовуємо брендовані авто, за що багато платимо їх власникам. Це як зарплата, яка надходить водієві. Щоб перераховувати цю «зарплату», була зроблена спеціальна фіча і кнопка, яку смикав тільки я. Тому що, коли йдеться про мільйони, люди не хочуть брати на себе відповідальність.

Віталій Дятленко розповів, що одного разу він вирішив провести уїк-енд в Іспанії, перевірив напередодні чи все працює й полетів без ноутбуку. Однак після прильоту він виявив незліченну кількість повідомлень у месенджерах. Виявилося, що "автовіталізація" дала збій. Дехто з водіїв у Києві отримав по 2-3 оплати. І всі пішли масово знімати гроші.

— Я спробував вирішити проблему віддалено, звертався до водіїв та просив повернути гроші. Хтось нас проігнорував, а хтось, хто хотів співпрацювати далі, повернув гроші. За підсумками ми прибрали "автовіталізацію" і додали кнопки, які не дозволяють дублювати транзакції.

Що ви знаєте про індекс Монатика? Для представників Tech/Uklon це масштабні навантаження на сервери, які часто бувають через погоду або годину пік. А одного разу через концерт Монатика.

— Сьогодні ми опрацьовуємо мільйони замовлень, не кожен проєкт може похвалитися такими навантаженнями. 3 роки тому ми вирішили, що вже не можемо утримувати залізні сервери в дата-центрі та маємо бути готовими до всього: снігу, дощу, компанії друзів біля закладу, які одночасно викликають авто. Ми стали переходити із залізних серверів на хмарні. Але як би ти не хотів, щось таки залишається «на землі».

Якоїсь миті після переходу на подібну схему роботи частина, що залишилася «на землі», зникла. Виявилося, що клієнти можуть замовити авто, але водії їх просто не бачать.

— Як виявилося, у Празі сантехніки прокладали труби та перерізали якісь з'єднання каналів із дата-центром. Ми всі пофіксили й засвоїли цінний урок: потрібно дуже добре планувати де, що й як ви розміщуєте і потрібно бути готовим до всього.

·

Дмитро Басов, CEO Portmone, екс-генеральний менеджер MOYO розповів про те, як це відкрити магазини на 5 років раніше, ніж це знадобилося ринку, та як роздавати клієнтам по 100 гривень за прострочену доставку.

·

На фото: Дмитро Басов, CEO Portmone

·

— З 2012 до 2017 року я був генеральним менеджером MOYO. На той час звичайні магазини мали вигляд коробок з цегли. А онлайн-магазини існували в іншому світі. І ці світи не перетиналися. Але в 2014 році до нас прийшло розуміння, що без розвитку онлайну ми просто не виживемо.

Змінилася поведінка споживачів. Люди порівнювали ціни на прайс-агрегаторах, а потім хотіли швидко отримати те, що вибрали на сайті.

— Ми вирішили відкрити магазин на складі, де можна було забрати будь-який товар із 20 000 товарів майже миттєво. Але це не спрацювало. Тому що у нас було написано «купити» й на сайтах інших інтернет-магазинів було написано «купити». Візуально ми нічим не відрізнялися, тільки у них не було товару, а в нас був. А кнопка називалася однаково. І щоб хоч якось відбудуватися, ми зробили магазин цілодобовим і почали будь-який час доби давати покупцю 100 грн, якщо не встигали принести на видачу будь-який із 20 000 товарів за 20 хвилин.

За словами Дмитра Басова, така тактика спрацювала, і маленький магазин у промзоні за 2 місяці випередив усі інші магазини мережі, навіть ті, які розташовані у великих торгових центрах.

“Ми вирішили відкривати й інші точки видачі, впевнені, що клієнти позитивно сприймуть магазини без товару, куди їм дуже швидко доставлять їх замовлення. Там не було великої кількості вітрин, але був відкритий склад для зберігання інтернет-замовлень і примірочна. Ми відкрили магазини у Києві, Кропивницькому, Миколаєві, Білій Церкві. Але саме тут на команду MOYO чекав факап – люди не розуміли формат магазину, боялися, що якщо в магазині немає вітрин, то він ще не відкритий та не працює. На жаль, ми так і не дочекалися успіху та закрили ці точки. Однак через 5 років формат точок видачі довів свою життєздатність” – розповів Дмитро Басов.

— Ми, безумовно, засмутилися, але для того, щоб усе це зробити, нам довелося повністю перебудувати роботу й склад не тільки для точок видачі, а для всієї мережі, налаштувати відображення наявності та термінів поставки, зробити передачу всіх цих параметрів в онлайні, зробити всі процеси та онлайн-облік повністю прозорим, клієнт міг наживо бачити статус свого замовлення: де знаходиться товар, чи він оброблений, чи прибув на точку. Тепер це здається звичайним, а 7 років тому ми були винахідниками в цьому. І така зміна призвела до того, що вся мережа магазинів перетворилася на омніканальну мережу, де онлайн був нерозривно пов'язаний з офлайном, що призвело до зростання інтернет-продажів через інші магазини. І внаслідок цього визначило подальший вектор розвитку мережі.

На завершення свого виступу Дмитро додав:

— Іноді можна випередити ринок. Але якщо ви випередили, не здавайтеся, все буде гаразд. Головне – будьте наполегливими.

·

Денис Циганок, Co-Founder ЛУН поділився історією про те, як різкий приріст команди та невміння делегувати – переросло у кризу.

·

На фото: Денис Циганок, Co-Founder ЛУН

·

— Компанії ЛУН вже 13 років, ми розпочали ще студентами. Перші 9 років існування компанії нам щастило. Труднощі були, але це виглядало як виклик. 2017 рік, у команді 60 людей, у нас багато різних продуктів, ми представлені в кількох країнах СНД та світі. Як ми жартуємо між собою, фаза розвитку компанії на той момент – «бабки не проблема». У нас все виходить і ми вирішуємо, що треба далі масштабуватись, відповідно — делегувати.

До ЛУН приєдналися нові люди й команда загалом збільшилася до 90 людей. За словами Дениса Циганка, йому, як СЕО, було складно орієнтуватись у нових співробітниках, фізично запам'ятати всіх не виходило. Якось кур'єра прийняли за претендента й відвели на співбесіду до конференц-зали. Ситуація вийшла з-під контролю, коли люди не розуміли своїх позицій у продукті, хто і що робить, і як наслідок з'явилася демотивація.

— Ми мали кілька команд: для українського ринку та іноземного. Коли почалася криза менеджменту, вона вплинула на результати у різних командах — вони були посередніми. У нашій компанії одна з ключових цінностей – свобода. Ми сказали команді: ось вам частина продукту, займайтеся, а ми прийдемо до вас за півроку. За півроку результату не було, команда каже: не встигаємо, потрібно більше людей. А нас уже 90 людей і надалі «бабки» — вже проблема. У цей момент ми зрозуміли, що не знаємо, як виглядає делегування.

Щоб усунути кризу, керівництво вирішило плавно поєднати дві команди та їх платформи. Процес зайняв майже два роки. Але це не допомогло — команду покинули ключові співробітники. В цей же час – 2020 рік – ЛУН необхідно було виїхати з орендованого офісу, і керівництво вирішило викупити приміщення, щоб не гаяти часу на пошук нового. Однак пандемія перенесла всю роботу у віддалений режим, а компанія витратила всі «запаси».

— Приходить березень, економіка починає завмирати, прибутки починають падати. І ми розуміємо, що не маємо резерву утримувати всю команду. Це було найскладніше рішення в історії нашої компанії. Нам довелося скоротити зарплати та частково – команди. Все сталося через те, що ми перестали контролювати момент найму й найняли більше людей, ніж могли прийняти, з ними не дали більше результату, не заробили більше грошей, довго об'єднували команди і «нарешті» настав 2020 рік. Це була найскладніша сторінка в історії нашої компанії. Сумарно всі ці факапи коштували нам кілька років життя.

Зараз ЛУН знову на етапі зростання та розвитку. Керівництво вчиться делегувати, команди – зростають та приносять результат. Наразі в компанії вже близько 250 співробітників.

— Не дивуйтеся, якщо одного разу місцем проведення IT FuckUp Night by EASE ви побачите стадіон. Формат набирає популярності, і цього разу локація тріщала по швах. Ми розширюємось по всіх напрямках, у тому числі нарощуємо якість та масштаб своїх заходів. У цей конкретний FuckUp Night отримали багато відгуків про те, що це, мабуть, найбільш підходящий формат для стартап та IT тусовки країни. Почули і рухаємось далі. Є лише одна проблема – у цій країні залишилося мало крутих бізнесменів, які готові відверто розповісти про факапи. Але нічого, шукатимемо, — розповіла Любов Мочалова, CEO Європейської асоціації програмної інженерії.

·

На фото: Любовь Мочалова, CEO EASE и Владислав Савченко, президент EASE

·

Гості IT FuckUp Night by EASE вже не вперше доводять, що говорити про свої помилки не страшно, а навпаки, іноді навіть весело. Головне — не опускати рук і обов'язково вчитися на чужих факапах.

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Рекомендуємо почитати

Емоційний інтелект: як його застосувати у комунікації з аудиторією

SpaceX заканчил строительство прототипа космического корабля Starship

Дизайнерское решение в спасении ледников Арктики