У прев’ю до своїх інтерв'ю я часто пишу про те, яка атмосфера панувала під час запису. Але сьогодні я відійду від традиції. Тому що хочу написати про те, наскільки це важливий матеріал! Йдучи до лікаря, ми часто забуваємо поставити важливі питання, упевнитися в тому, що людині в білому халаті можна довіряти. А дарма... На жаль, є ті, хто ставить перед собою ціль заробити та тільки потім допомогти пацієнтові. Ігор Осадчий не такий лікар, він в хорошому сенсі слова «old school». Він знає все і навіть більше, він професіонал, який чесно і прямо говорить і про проблеми галузі, і про небезпеки модних процедур, і про те, на що слід звертати увагу. До того ж Ігор дуже приємний і харизматичний чоловік, лікуватися у нього одне задоволення – знаю по собі.
·
Дуже багато людей думають, що щелепно-лицьовий хірург – це людина, яка займається тільки тим, що видаляє зуби. Чи не могли б ви розповісти, а як насправді?
Практично у всіх країнах світу спеціальність щелепно-лицевої хірургії (ЩЛХ) розділена. Є щелепно-лицьовий хірург, який працює тільки в роті пацієнта, він не має права вийти за межі ротової порожнини. Є щелепно-лицьовий хірург, який проводить операції на обличчі (зовні). А є ще черепно-щелепний лицьовий хірург, який займається проблемами всієї голови.
Тобто щелепно-лицьовий хірург – це не та людина, яка тільки видаляє зуби, а людина, яка займається проблемами, і онкологічними в тому числі на голові та шиї. У нас такої спеціальності де-юре поки в Україні немає. Тільки зовсім недавно, кілька місяців назад, вийшла постанова про те, що буде введена така спеціальність. Але поки це тільки на папері. Тому що, якщо людина займається хірургічною стоматологією, але хоче стати щелепно-лицьовим хірургом, то її треба вчити ще, як мінімум, три роки. У нас в країні на підготовку відводять від 6 до 9 місяців.
Таким чином, у нас поки є тільки спеціальність хірург-стоматолог. На його бідну голову звалюються всі проблеми, пов'язані і з щелепно-лицевою хірургією, і з черепно-лицевою хірургією, і з лор-хворобами й т.д. Все тягне на собі хірург-стоматолог, який в тому числі та зуби видаляє, і імпланти ставить.
Але я весь час повторюю, в тому числі й у своїх блогах, що щелепно-лицьовий хірург – не зовсім ремісник. Стоматологія – це хороше, красиве, благородне соціальне ремесло. Я дуже пишаюся цим словом «ремесло», але до щелепно-лицевої хірургії воно не підходить. ЩЛХ – це лікар загального профілю, він вже не займається локальними проблемами, а повинен продумати всі процеси, які відбуваються в організмі, узагальнити їх і застосувати загальносоматичне лікування.
Ігор, а ви хто?
Я абсолютно однозначно – щелепно-лицьовий хірург. Перший мій робочий день був в щелепно-лицьовому відділенні Київської обласної лікарні в місті Біла Церква. І моїм першим завідувачем відділення була Віта Абрамівна, яка працювала всю війну польовим хірургом. Я працював на здоровпункті, у відділенні, на кафедрі. Хірургічна стоматологія була моєю улюбленою, дорогою мені, спеціальністю, але з усім тим я щелепно-лицьовий хірург.
·
Стоматологічна клініка Осадчого
·
Скільки років ви пропрацювали в ЩЛХ поки не пішли в приватну медицину?
18 років. Саме стільки я пропрацював в центральному медичному закладі, в ЩЛХ-відділенні, на кафедрі. 18 років я присвятив пацієнтам стаціонару, викладацькій діяльності й т.п.
З якими випадками ви стикалися у своїй практиці?
Випадки були різні, якщо я зараз почну перераховувати ті унікальні випадки, які були, то нам не вистачить дня. Всі операції, які входять в ЩЛХ, я проводив. Я оперував абсолютно все: і онкологію, і травми, і пластику.
Але оскільки у нас такої спеціалізації як ЩЛХ де-юре не було, то вона входила до складу хірургічної стоматології. І виходило так, що хірургічна стоматологія була ширшою, ніж щелепно-лицьова.
Але це ж абсурд?
Особливого абсурду тут немає: не має значення, як нас називають, головне, щоб ми могли проводити необхідні операції.
Але справа не в тому, як називають фахівця, а в тому, як його вчать.
Погано його вчать! Ви уявляєте, юридично два місяці тому заборонили секційні роботи, тобто на кадавр (на трупах). Раніше були анатомічні зали, там лежали кадаври, спеціально підготовлені, і студенти могли практикуватися. Був такий предмет «Оперативна хірургія», де хірургічні методики відпрацьовувалися на трупах. І, коли нам треба було провести складну операцію, ми брали дозвіл, йшли в секційний зал і відпрацьовували техніку (в день два-три рази). Зараз це заборонено. Скажу більше: тих людей, які готові передати досвід залишається все менше і менше.
Ми зараз заводимо одну дуже цікаву програму, яка не пов'язана з щелепно-лицевою хірургією. Це травматологія, трансплантологія кисті та стопи. У нас колись в Україні був Інститут кисті, в Києві на вул. Воровського. Потім у 80-х роках інститут знищили й до сьогоднішнього дня цей напрямок закритий, його немає.
І ось ми зв'язалися з французькими колегами. Мій дуже хороший товариш Олан, він каже: «Хлопці, я приїду, я навчу. Але для того, щоб мені підготувати фахівця, я повинен два-три роки його вчити». Але виявилося, що Олан не має права у нас оперувати. Він каже: «А як же вас вчити? Давайте я приїду покажу в секційній залі?» Ми йому у відповідь: «У нас це теж заборонено». На що Олан каже: «Ви – божевільні! Вас неможливо навчити, я ж не буду на пальцях показувати».
Ігор, те, що ви описуєте звучить моторошно. У ЩЛХ теж є проблеми?
Сучасне покоління дуже зациклене на заробітках. Так, вони дуже багато можуть продати пацієнтові, заробити своїми руками, своєю працею – ок! Але часто продаються абсолютно безглузді та не зовсім медичні речі.
Я у своїх блогах наводжу такий приклад: грам кістки для стоматології коштує рівно стільки, скільки коштує кокаїн. Весь світ переслідує торговців кокаїном, але торгувати кісткою вважається навіть корисним. Є величезна, колосальна індустрія торгівлі кістковим матеріалом. При чому мій хороший друг професор каже, що ліофілізувати кістки тварини або донора повністю неможливо. Все одно біологічна складова залишається в трансплантаті. І доктор, який використовує цей трансплантат не знає, на що він прирікає пацієнта: на аутоімунне захворювання, на все що завгодно...
А чим вмотивовані такі лікарі? Вони ж повинні діяти за принципом «не нашкодь».
Ну, вони вважають, що вони не шкодять. Це все проходить через семінари, через лекції, на яких виступають успішні лікарі. І молоді фахівці наївно вірять тому, що їм говорять.
За такі гроші не гріх і повірити, так?
Я часто сперечаюся. Кажу, що ось вам треба зробити якусь кістково-пластичну операцію, щоб поставити імплант – добре. Тоді додайте вартість цієї операції в загальну вартість імплантації. Це, якщо ви хочете допомогти пацієнтові. Але, якщо ви хочете заробити, тоді ви й будете розділяти: кістково-пластичну операцію й імплантацію. І за все станете брати додаткові гроші.
Дуже просто все це розшифруйте, але багато хто просто не хоче замислюватися. Тобто, якщо я проводжу якусь кістково-пластичну операцію, то працюю тільки з неорганічними матеріалами, ніколи не застосовую кісток тварини. І я ніколи не включаю це в вартість імплантації. Я повинен поставити імплант, а як я буду це робити – це вже моє завдання, мої операційні витрати.
Слухаючи вас, я подумала про те, як небезпечно ходити до лікарів. Порадьте, як себе убезпечити?
Люди повинні знати одну просту річ: коли вони приходять до лікаря, то лікар повинен зібрати анамнез, зробити дослідження і поставити діагноз. Сказати, в чому причина того чи іншого симптому. Тільки після того, як лікар поставить діагноз він може приступати до лікування. І ось на цьому етапі пацієнти повинні питати: «доктор, а ви мене вилікуєте?» І якщо у відповідь пацієнт чує: «я не знаю, як піде», то це не той лікар.
Ігор, а з якими проблемами треба йти до щелепно-лицьового хірурга?
Перш за все щелепно-лицьовий хірург займається запальними процесами в області голови та шиї. Ну скажімо, верхньої та нижньої щелепи, анатомічних утворень в області щелеп, запаленнями гайморових порожнин, слинних залоз, лімфатичної системи. Друге – травматологія. Всі травми щелеп і виличних кісток, травми на м'яких тканинах, на зовнішньому носі, на навколо очних областях, в районі вух, губ, шиї – це область ЩЛХ. Третє – онкологія. Це пухлини шиї, пухлини слинних залоз, пухлини м'яких тканин і т.д. І четверте: вроджені патології (прикус, незрощення верхньої губи).
Але я ні в якому разі не хочу знецінювати роботу хірургів-стоматологів. І насправді статистика звернень до хірурга-стоматолога набагато вища, ніж статистика звернень до щелепно-лицьового хірурга. Хірургічна стоматологія – це важлива, красива спеціальність. Коли я перейшов з ЩЛХ в хірургічну стоматологію, у мене був досить тривалий період адаптації.
Тобто, приходячи до вас, отримуєш два в одному: ви і як ЩЛХ допоможете, і як хірург стоматолог? Це дуже зручно для пацієнтів.
У нас працював хлопець – фарбував фасад нашої клініки. А у нього на обличчі були три атероми. Я запропонував безплатно їх видалити: і хлопцеві приємне зробити, і своїм працівникам показати операцію. Ми беремо його в операційну, все проходить відмінно, я роблю акуратні косметичні шви. Все показав – всі щасливі. І ось хлопець встає з крісла і каже: «А знаєте, у мене захворювання – не згортається кров». Я йому кажу: «Ти взагалі нормальна людина? Чому ти про це не сказав? » Словом, у нього з усіх швів починається кровотеча. Моя дружина, Діана, кричить: «Давай його на травмпункт». Я кажу: «Спокійно, травмпункт вже тут». Тобто, пройшовши той шлях, де були й травмпункти, і хірургія, для мене такі випадки – це вже не проблема.
·
Стоматологічна клініка Осадчого
·
Але ви вирішили питання?
Звісно. Я розрізав свої акуратні шви, наклав лігатури на судини, все поперев'язував, зшив знову. Все добре. Але я можу уявити собі стан іншого стоматолога, який зробив би цю операцію...
Був інший випадок, коли мій колега ставив пацієнтові два імпланта і вони провалилися в гайморові пазухи. Він подзвонив мені, я сказав, щоб пацієнта привозили в мою клініку. Тут ми все дістали, поставили нові імпланти – всі щасливі. Тобто хірургічна стоматологія вона трішечки «боїться» таких ускладнень. Я не боюся, тому що у мене є досвід.
Які зараз є нові тренди в стоматології?
Я відповім на це питання історією з життя. Одного разу один молодий чоловік захищав дисертацію. Його опонентом був професор Бернарский. Так ось професор все уважно вислухав, піднявся і запитав: «Юначе, а що нового ви нам розповіли?» На захист свого підопічного встав професор Криштак і сказав: «Річ у тому, що більше Гіппократа ніхто нічого не сказав. Ми тільки доповнюємо». Така ж історія і зі стоматологією: є якісь нові розробки, нові методики, але в цілому все давно відомо.
Я вам можу розповісти тільки про те, що нового застосовуємо ми в нашій роботі. Ми застосовуємо найсучасніші та найпрогресивніші матеріали для виготовлення зубних коронок. Ми дуже любимо пресовану кераміку безметалеву. Для нас це вищий клас стоматологічної допомоги. Тому що людина приходить не за імплантом, не за розрізом слизової, а за зубом, який вона втратила колись. І ось такі коронки з сучасних матеріалів – це, я вважаю, дуже велике досягнення.
Друге: з величезної кількості можливих стоматологічних імплантів ми обрали американську технологію. Її придумали ще в 1985 році, а програму по розробці цих імплантів запросило військово-морське відомство США для реабілітації солдатів, які пройшли В'єтнам. І ставилося завдання придумати імплант з довгостроковим та зрозумілим результатом. Щоб лікарі точно знали, що буде з цим імплантом через 10, 15, 30 років. Ми взяли на озброєння саме цю методику, вона нам дуже подобається саме своєю прогнозованістю і довгостроковістю. І ось уже 10 років ми використовуємо імпланти компанії Bicon.
І який же прогнозований довгостроковий результат у цих імплантів?
Ми в клініці даємо безстрокову гарантію. Тобто, якщо щось навіть і трапляється, то ми безплатно усуваємо проблему.
Це дуже зручно!
Я на професійних конференціях завжди ставлю питання. Кажу: «Ось ви показуєте нам успішність конкретного клінічного випадку. А ви можете сказати, що буде через три роки?» Зазвичай, я отримую у відповідь щось на кшталт: «Там подивимося». Але насправді людина прийде через три роки до цього ж лікаря, почує, що щось треба підлікувати, підтягнути та коштувати це буде ось стільки. І так повторюється цикл за циклом. У нас такого немає, ми даємо довічну гарантію.
Як формується ціна в стоматології? Це дуже наболіле питання...
Оскільки ми говоримо про специфіку моєї клініки, а моя клініка – це стоматологічна імплантація і протезування імплантів. Плюс всі мої можливості по ЩЛХ. То ось, у нас ви платите за якість послуги та за довгостроковий результат. Ми беремо гроші, вибачте, за професіоналізм. Оскільки це мій авторський проєкт, то я несу повну відповідальність за все, за кожного клієнта. Я веду кожного пацієнта, буквально: дружу, закохуюся, патроную весь той час поки він знаходиться в клініці.
Наша клініка не в вищому і не в нижчому сегменті. Ми – мідл-сегмент. Але ми відмовляємося від дешевих робіт і матеріалів, тому що в такому випадку ми не можемо гарантувати результат. І робити погано ми теж не можемо і не хочемо. Ми не можемо ставити свій імплант дешево, оскільки відповідаємо за все.
Дуже часто ціноутворення в інших клініках залежить від очікувань доктора і його вимог до власного способу життя. І ось він бачить, що у нього багато клієнтів і роздуває ціни в 1,5-2 рази. А потім, ясна річ, має проблеми. Ми ж три роки не підвищували ціни. А якщо підвищення і відбувається, то в основному внаслідок зміни розцінок лабораторій. При цьому ми відразу попереджаємо клієнтів, а тих клієнтів, які вже в процесі лікування, ми доводимо до фіналу за старими цінами.
І я хотів би розповісти вам ще й таку історію. Був у мене один пацієнт, який якось запитав: «Чому в тебе так дорого?» На що я йому відповів: «Поглянь навколо, а ти замислювався, скільки це все коштує?» Розумієте, у мене працює дуже кваліфікований персонал, і я плачу своїм співробітникам найвищі зарплати. А з зарплат і доходів – податки. Крім того, у нашої клініки найвищий санітарно-епідеміологічний статус. Ми працювали навіть в локдаун, як швидка допомога брали пацієнтів. І ще: я працюю тільки з самими якісними, а значить і дорогими, матеріалами.
Скільки займає часу робота з одним пацієнтом?
По-різному, але в середньому три місяці. Але, якщо мова йде про видалення, наприклад атипових восьмих зубів (зубів мудрості), то це дві зустрічі (тиждень, 10 днів).
А чому такий великий розкид цін на імплантацію на ринку: хтось за три копійки готовий поставити імплант, а хтось просить всі гроші світу?
Дуже часто люди, начитавшись чогось в Інтернеті, приходять до лікаря і не розуміють до кінця, на яку послугу вони приходять. Тому таким пацієнтам пропонують або не якісний продукт, або, найчастіше, непродуману, незасвоєну технологію. І суть тут у швидкому заробітку, в демпінгу. Але ж насправді все не так просто і схематично, як іноді пояснюють такі доктора своїм клієнтам.
Є й інший момент. Наприклад: людині оголошують, що сам імплант коштує, умовно, 3 тисяч гривень. Але потім в процесі роботи до цієї ціни ще додається стільки всього, що реальна вартість зростає в рази.
І, ясна річ, є проблема з матеріалами. Багато лікарів, навіть хороших, свідомо працюють поганими дешевими матеріалами. А різниця в ціні на найдешевший і найдорожчий імплант – $100-150. У масштабах клініки це не така вже й значна різниця, але деякі лікарі заробляють і на цьому.
Тобто, якщо ми бачимо якусь привабливу ціну, то ми повинні розуміти, що економія відбувається або за рахунок матеріалів, або за рахунок здешевлення праці фахівця. Але, коли лікар не отримує бажаний гонорар, він не старається. На чому б не економили – все це погано.
Згадайте, будь ласка, найдорослішого свого пацієнта і пацієнта, який обслуговується у вас найдовше.
Я дуже люблю геронтологічних пацієнтів, мені завжди приємно працювати з людьми у віці. З моїх найдоросліших пацієнтів можу згадати чарівну жінку, їй 89 років. У неї дочка, до речі, стоматолог, яка маму і направила в нашу клініку. Жінці ми ставили імпланти, для того, щоб зміцнити знімний протез.
А взагалі люди, яким за 70-років – це дуже часто наші пацієнти. Вони ще бадьорі, життєлюбні, хочуть мати хороший вигляд і стежать за собою. До них я ставлюся з дуже великою повагою.
А з пацієнта які найдовше в нас обслуговуються – це теж жінка, вона з нами вже 20 років. А, до речі, знаєте, який у нас був ще цікавий випадок? Подзвонив мені мій товариш і сказав, що є пацієнт, який живе в Лондоні. Це молодий хлопець, наш киянин, але, який виїхав з країни. Він з цікавої сім'ї: у нього дідусь і бабуся і по материнській, і по батьківській лініях – професори, батько й мати – теж професори. А сам хлопець закінчив університет в 19 років! Словом, прилітає цей хлопець, сідає в крісло і посміхається. Я його питаю: «Чого ти смієшся?» Він мені: «Ви знаєте, колись на вулиці Зоологічній, на травмпункт, привезли 14 річного хлопця, який катався на самокаті, впав і розбив обличчя. У хлопчини була сильна кровотеча, яку не могли ніде зупинити, тому що у нього не згорталася кров. Цим хлопчиком був я. Я дуже був злий на те, що мені ніяк не могли допомогти й при мамі-професорці лаявся моторошним матом. Потім прийшов молодий доктор і все мені швидко зашив. Але я все одно матюкався, а молодий доктор сміявся. Так ось, цим доктором були ви».
·
Стоматологічна клініка Осадчого
·
Ваш канал на YouTube що це і про що?
Рекомендую всім дивитися цей канал, тому що там істерична моя правда. Я там абсолютно щиро розповідаю про найрізноманітніші речі в професії. Я дуже хочу поборотися з Євгеном Комаровським, тому що я так само як і він у своїх відео розповідаю правду про те, як я бачу сучасну медицину, стоматологію. Це дуже цікаво, пізнавально і допоможе людям бути більш грамотними. Можу проанонсувати, що ось найближчим часом з'явиться кілька відео на тему лікування зубів під наркозом і про те, в чому тут небезпека.
Ігор, моє фінальне питання: про що я вас не запитала, а вам би хотілося розповісти?
Ви знаєте, я б хотів сказати, що все те, що зараз відбувається в сучасній стоматології, всі ці новомодні методики та швидкі рішення, мені нагадують хвилю, яка далеко-далеко пішла в океан. Вона повернеться цунамі. Відповідь і ускладнення повернутися через 2-3 роки. Я навіть не уявляю, що будуть робити молоді енергійні хлопці, які зараз обурюються на мою критику...
А своїм потенційним пацієнтам, які мене ще не знайшли, але обов'язково знайдуть, я б хотів передати привіт. Це не меркантильний інтерес. Крім того, що я заробляю гроші своєю працею, я б хотів ще, щоб люди почули ту правду, про яку ми сьогодні говорили. Мені дуже хочеться, щоб мій пацієнт мене знайшов.
Я приєднуюся до цього бажання. Я знаю з досвіду, як це бути вашою пацієнткою. Щиро кажу: я в захваті та раджу всім!
___
Фото: Александр Сербинов
·