Неймовірна, тендітна та цілеспрямована Юлія Сак — актриса, режисер, танцівниця, художник, член Спілки християнських письменників. Лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Нагороджена Орденом Святої Анни І ступеня.
•
•
Юліє, готуючись до інтерв’ю, я ознайомилася з вашою біографією і була вражена! Без перебільшення. Така неймовірна кількість проектів і така різноплановість ваших талантів просто не може залишити когось байдужим. Скажіть, з-поміж ваших танцювальних, акторських, літературних та художніх талантів який ви вважаєте найголовнішим?
Звичайно, головні мої таланти – акторський і талант режисера монтажу. Це те, чим я більше всього люблю займатися, і займаюся постійно. Однак інші таланти я теж вдосконалюю. Якщо я чимось займаюся, то намагаюся це робити на найвищому рівні, інакше просто не бачу сенсу братися за роботу.
У такої обдарованої жінки, певно, дуже насичений графік. Розкрийте секрет, як ви встигаєте приділяти час кожному з ваших талантів, як змушуєте себе творити?
Я не можу жити без мистецтва, а тому постійно перебуваю в творчому стані. Щоб встигати все робити, я раціонально використовую свій час, можу швидко перемикати свою увагу між різними справами, можу робити кілька справ одночасно. Наприклад, на знімальному майданчику я виконую обов’язки акторки, оператора та режисера-постановника.
•
•
Мене дуже зацікавив ваш моноспектакль про Анну Ахматову. На мій погляд, ви навіть зовні схожі на Анну Андріївну, чи це ви так вживаєтесь в роль? І взагалі, чи складно працювати над образом такої особистості, як Ахматова?
Можливо, зовні я трохи схожа на молоду Ахматову, але в житті ми різні. Просто я завжди добре і швидко перевтілююся. Мені не складно працювати над образом Ахматової. Складніше грати невиразні образи.
Серед поціновувачів літератури та поезії давно ідуть суперечки: Ахматова чи Цвєтаєва? Зізнаюся, я надаю перевагу Марині Цвєтаєвої. Порадьте мені та нашим читачам – як проникнутися поезією Анни Ахматової?
Я теж більше полюбляю творчість Цвєтаєвої, однак все залежіть тільки від особистого смаку. Вони обидві геніальні! Читайте Ахматову, і своєю геніальністю вона обов’язково проникне у ваше серце!
•
•
У вашій творчості прослідковується тема жінки у мистецтві, вже згадана Ахматова, проект «Елегія любові. Віра Холодна», цикл фільмів про видатних жінок. Чому такий напрямок?
В мене є багато вистав, фільмів і в тому числі проект «Величні жінки». Спочатку я не думала робити серію таких вистав, таких фільмів, але мені здається, так захотів Бог. Я ж рада, що ми зробили ці проекти: пам’ять про великих людей треба підтримувати!
Як, на вашу думку, на особистому житті жінок позначається їх талант? Якою ціною їм дається творчість? Чи відчуваєте ви на собі тягар їх переживань, коли граєте ролі?
Тягар таланту відчувають на собі всі справжні митці. Ми сприймаємо все дуже емоційно. І, звичайно, іноді ми відчуваємо втому. Але коли я граю ролі, то іноді виплескую власні душевні страждання через тягар страждань своїх героїнь, і це трохи допомагає.
Взагалі, існує упередженість, що чоловіки більше обдаровані, ніж жінки. Що скажете? Творчість чоловіків відрізняється від творчості жінок?
Все індивідуально! Просто жінки ще приділяють увагу сім’ї, а чоловіки більш сконцентровані на професії. Але ті жінки, які є фанатами своєї справи, справді великі особистості!
•
•
Юліє, мені дуже шкода, що ми обмежені рамками короткого інтерв’ю, адже у вашій біографії є ще дуже багато цікавих сторінок. Але я вимушена перейти до останнього мого запитання: про що я вас ще не спитала, а вам дуже хотілося б розповісти?
Про любов! Це найголовніше в житті! Тільки любов може зробити людину або щасливою, або нещасною. Як хочеться, щоб люди були більш обережними, і не гралися в любов! Тоді світ стане краще!
___
Photo: Олександр Смолін